Модель Quadruple Helix зосереджується на взаємодії чотирьох основних підсистем у інноваційних системах – освіта (разом з науковими дослідженнями), бізнес, уряд і суспільство. Згідно моделі, інновації є продуктом не тільки внутрішніх досліджень, а й виникають внаслідок співпраці між усіма учасниками системи .

Завдяки такій взаємодії держава фінансує наукові дослідження в тих галузях, розвитку яких потребує економіка сьогодні та в перспективі. Як результат, освіта та наука поєднується в одне ціле та залучається до реальності – потреб держави.

Взаємодія бізнесу й науки дозволяє швидко і якісно розробити та впровадити інновації. Прикладом такої взаємодії є різного роду хаби, бізнес-інкубатори та акселератори, на базі яких підприємці мають змогу реалізувати інноваційну ідею, знайти інвестора та розвинути свій бізнес. У світі широко практикується створення дослідницьких інститутів при університетах, які займаються вирішенням проблем, що надходять від бізнесу.

Таким чином, наукові установи набувають ключового значення моделі Quadruple Helix, оскільки університети та інститути починають грати роль генератора нових та агрегатора наявних знань (як фундаментальних, так і прикладних) та постачати їх замовникам – державі та бізнесу.

Взаємодія держави та бізнесу має синергічний характер. Держава виступає в ролі регулятора і захищає інтереси бізнесу, який, в свою чергу, привносить інновації в рішення проблем держави.

Для того щоб вищеописані взаємодії були максимально ефективними, в моделі Quadruple Helix існує ще один гравець – громадянське суспільство. До цієї категорії належить все, що формує «суспільну реальність» - медіа, стиль життя, креативна індустрія, культура та цінності. Саме громадянське суспільство створює попит на інновації, є їх основним споживачем та визначає соціальну відповідальність освіти та бізнесу.